питомець

пи́томець 1. студент духовної семінарії чи богословського факультету (ст)

2. вихованець, учень (ст): Отож я став учнем Академічної гімназії і мешканцем бурси. Скільки там було кімнат, скільки “питомців” – зовсім собі не пригадую (Богачевський); Після скінчення цього дворічного курсу видавано питомцям посвідки, а саме: здібнішим – на вчителів чотириклясових народніх шкіл, а менше здібним – на нижчі школи, т.є. сільські (Нагірний)||питомеґа

Значення в інших словниках

1. питомець — Пито́мець: — вихованець [42]  Словник з творів Івана Франка
2. питомець — Пито́мець. Вихованець духовної семінарії чи богословського факультету. Знані випадки, що волоскі питомці чинно зневажали руских семінаристів за то, що сі жадали в семинариї руских часописий або книжок, а за то, що сьпівали по-руски при службі божій...  Українська літературна мова на Буковині
3. питомець — Вихованець, хованець, годованець, бурсак, (вона) вихованка, хованиця, годованка, бурсачка, див. пансіонер  Словник чужослів Павло Штепа