питльований

питльо́ваний дрібного помолу (про борошно)(ст)

◊ питльо́ваний хліб хліб із борошна дрібного помолу (ст): Бабця господарила багато зі службою у кухні, там-то місили і пекли хліби: білий питльо́ваний, за який-то у моїй школі вимінювали мені товаришки білесенькі “кайзери” зі шинкою, і темний “разовий” для “служби” і робітників, а так добрий зі смальцем і часником (Криницька)

Значення в інших словниках

1. питльований — питльо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. питльований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до питлювати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. питльований — Питльо́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. питльований — ПИТЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до питлюва́ти; // у знач. прикм. Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (І.  Словник української мови у 20 томах
5. питльований — ПИТЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до питлюва́ти; // У знач. прикм. Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (Н.-Лев., І, 1956, 141).  Словник української мови в 11 томах
6. питльований — Питльо́ваний, -а, -е Крупичатый. Закусує питльованим калачем. Грин. III. 349. Давай йому... коржів з питльованого борошна. Левиц. І. 180.  Словник української мови Грінченка