питльований
ПИТЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до питлюва́ти;
// у знач. прикм.
Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (І. Нечуй-Левицький);
Хліб був чорний, разовий, .. часто-густо між зуби попадався вістяк, але Гринуньо не зважав на те. Навіть не погадав, що може бути кращий, питльований книш, або калач (Б. Лепкий).
Словник української мови (СУМ-20)