питльований
ПИТЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до питлюва́ти;
// У знач. прикм.
Зате ж і Борух не знав міри своїм витребенькам, де було шиє. Давай йому і нового горшка, і свіжих яєць, і меду, і коржів з питльованого борошна (Н.-Лев., І, 1956, 141).
Словник української мови (СУМ-11)