плюсква
плю́сква 1. блощиця (ср, ст)
2. набридлива людина (ст)
3. привід до бійки; за́чіпка; сварка (ст): Ясько тільки підніс голову і поглянув на Клима, а потім на Михайла. Знав, що Михайло тут ні при чому, що Клим завжди шукає плюскви (Тарнавський З.)||шпарґа
◊ шука́ти <�собі́> плюскви шукати зачіпку для неприємностей, клопотів; підбурювати до бійки (ст)||шукати шпарґи
4. бійка (ст)|| = кампа
Лексикон львівський: поважно і на жарт