плюсква

плю́сква 1. блощиця (ср, ст)

2. набридлива людина (ст)

3. привід до бійки; за́чіпка; сварка (ст): Ясько тільки підніс голову і поглянув на Клима, а потім на Михайла. Знав, що Михайло тут ні при чому, що Клим завжди шукає плюскви (Тарнавський З.)||шпарґа

◊ шука́ти <�собі́> плюскви шукати зачіпку для неприємностей, клопотів; підбурювати до бійки (ст)||шукати шпарґи

4. бійка (ст)|| = кампа