припадковий —
припа́дковий прикметник
Орфографічний словник української мови
припадковий —
I припадк`овий-а, -е, діал. Випадковий. II прип`адковий-а, -е. Прикм. до припадок I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
припадковий —
ПРИПАДКО́ВИЙ, а, е, заст. Випадковий. Що вона має тепер шукати в парку? Тепер осінь, парк майже порожній, а тих кілька припадкових гостей, що являються в нім ще десь-не-десь, то ще не товариство (О.
Словник української мови у 20 томах
припадковий —
ВИПАДКО́ВИЙ (який трапився, з'явився де-небудь за збігом обставин), НЕСПОДІ́ВАНИЙ, НЕЖДА́НИЙ, НЕГА́ДАНИЙ, НЕПЕРЕДБА́ЧЕНИЙ, НЕНАВМИ́СНИЙ, НЕВМИ́СНИЙ (НЕУМИ́СНИЙ), ПЕ́РШИЙ-ЛІ́ПШИЙ розм., ПРИПАДКО́ВИЙ діал.
Словник синонімів української мови
припадковий —
ПРИПА́ДКОВИЙ, а, е. Прикм. до припа́док¹. На припадковий біль голови у Вронського зараз ладила [мадярка] лимонаду (Мак., Вибр., 1954, 121). ПРИПАДКО́ВИЙ, а, е, діал. Випадковий. Що вона має тепер шукати в парку?...
Словник української мови в 11 томах