проскочити —
проско́чити дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
проскочити —
[проскочиетие] -чу, -чиеш; нак. -оч, -очтеи
Орфоепічний словник української мови
проскочити —
див. проскакувати II.
Великий тлумачний словник сучасної мови
проскочити —
ПРОСКО́ЧИТИ див. проска́кувати².
Словник української мови у 20 томах
проскочити —
(і) ми́ша не пролі́зе (не проско́чить, не пробіжи́ть і т. ін.), перев де. Ніхто не пройде; надійно (оберігається щось). — Одначе за Арабатську Стрілку ми теж спокійні..— Там і миша не пролізе,— прохрипів полковник Уолш (О.
Фразеологічний словник української мови
проскочити —
ПРОСКО́ЧИТИ див. проска́кувати².
Словник української мови в 11 томах
проскочити —
Проскочити см. проскакувати.
Словник української мови Грінченка