просити
проси́ти:
◊ да́ти себе́ проси́ти погодитися, пристати на пропозицію після довгих умовлянь та прохань (ср, ст): Радник давав себе просити, а коли, врешті, вставав і набирав повітря в груди, старий Райх присувався ближче і готувався в молитовнім настрою слухати жидівську ритуальну пісню (Купчинський)||дати себе намовити, датися просити
◊ да́тися проси́ти = да́ти себе́ проси́ти
◊ на куля́стру проси́ти → кулястра
◊ про́шу-перепро́шую жарт., ірон. про надто ввічливу людину (ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт