противенство —
противе́нство іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
противенство —
-а, с. 1》 заст. Протидія. || Суперечність. 2》 діал. Протилежність. У противенстві до кого-чого — на протилежність кому-, чому-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
противенство —
ПРОТИВЕ́НСТВО, а, с. 1. заст. Протидія. Бувало, що й гетьман нібито збирався класти свою булаву, якщо між ним і старшинською радою виявлялися надто великі противенства (Б. Лепкий); Навкруги зрушувались підвалини, розв'язувались страшні противенства (В.
Словник української мови у 20 томах
противенство —
ПРОТИДІ́Я (дія, що спрямована проти іншої дії, перешкоджає їй), ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; САБОТА́Ж (прихована протидія здійсненню чогось).
Словник синонімів української мови