пушка
пу́шка коробка, банка (перев. металева)(ст): Під правим рам'ям щільно притискав закриту пушку, в якій у такт повільних кроків хлюпотіла гаряча кава (Нижанківський); Невисокий, сухорлявий, з вічно затурбованим, хоч і усміхненим лицем. Де тільки зібрався більший гурт українців, чи то виходили з церкви, чи з театру, під час віча чи зборів, – обов'язково з'являвся там радник Сосновський з невідлучною бляшаною пушкою. “Панство, прошу на горо́д Сокола-Батька!” Дехто вважав його за дивака, дехто за пошесть, дехто насміхався, але рідко хто викрутився від датку. “Що він може зібрати, крапля в морі!” Казали люди “крапля в морі”, а тим часом збірки радника Сосновського заплатили не одну сотню квадратових метрів городу, чудової площі за Стрийським парком, що її ініціятор купна Іван Боберський називав легенями українського Львова (Купчинський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт