піпчити
пі́пчити вул. 1. вульг. → піпати
2. прискіпуватися, чіплятися, надокучати (ст): Але кандидати української національности відповідали своєю пильністю на всі ставлені до них вимоги, і, хоч їх “піпчили”, вони не піддавались (Шах)
3. .шк. ретельно і прискіпливо опитувати на лекції (ст)
4. сигналити (ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт