рай —
рай іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
рай —
(біблійний) сад, едем; (небесний) Небо, Небеса, вічне <�небесне, Боже> царство, житлище святих, Єлисейські поля; (земний) казковий край, Аркадія; П. щасливе життя, насолода, блаженство, щастя; зв. РАЮ! див. РАДОСТЕ!
Словник синонімів Караванського
рай —
раю, ч. 1》 За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. || За біблійною легендою – сад, в якому жили перші люди Адам і Єва до гріхопадіння. 2》 перен. Красива, благодатна місцевість. || Чудове, спокійне, щасливе життя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рай —
РАЙ, ра́ю, ч. 1. За релігійними уявленнями – місце, де блаженствують праведники після смерті. Господи, візьми мою душу до себе в рай! (І. Нечуй-Левицький); Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Леся Українка); * У порівн.
Словник української мови у 20 томах
рай —
Вольному воля, а спасенному рай. Роби як знаєш. До раю навпростець, та ще й в ходаках. Іронія з фарисейської побожності. Коби ти був у раю, а я коло тебе з краю. Побожне бажання двох приятелів. Краще іти до неба в лахмітях, як до пекла в шатах.
Приповідки або українсько-народня філософія
рай —
За Біблією країна вічного щастя, місцеперебування перших людей (Адам і Єва) до виявлення ними непослуху Богові й вигнання їх звідтіля.
Універсальний словник-енциклопедія
рай —
див. рай і пекло
Філософський енциклопедичний словник
рай —
РАЙ (у багатьох релігіях — місце, де блаженствують праведники після смерті), ЕДЕ́М книжн. Пани ж неситії, пузаті, На рай твій, Господи, плюють І нам дивитись не дають (Т.
Словник синонімів української мови
рай —
Рай, ра́ю, ра́єві, в раю́; раї́, -ї́в
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рай —
РАЙ¹, ра́ю, ч. 1. За релігійними уявленнями — місце, де блаженствують праведники після смерті. Господи, візьми мою душу до себе в рай! (Н.-Лев., II, 1956, 21); Ні на землі, ні в пеклі, ні в раю Він не забув своєї Беатріче (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах