раптус

ра́птус нервова людина; холерик (ср, ст)||нервус, раптус-нервус

Значення в інших словниках

1. раптус — ра́птус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. раптус — -а, ч. 1》 Хапання; несамовитість, імпульсивна дія у вигляді нападу. 2》 Гострий стан збудження, викликаний надзвичайно сильним депресивним афектом.  Великий тлумачний словник сучасної мови