раптус

ра́птус

-а, ч.

1》 Хапання; несамовитість, імпульсивна дія у вигляді нападу.

2》 Гострий стан збудження, викликаний надзвичайно сильним депресивним афектом.

Значення в інших словниках

1. раптус — ра́птус іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. раптус — ра́птус нервова людина; холерик (ср, ст)||нервус, раптус-нервус  Лексикон львівський: поважно і на жарт