розтринькувати

розтри́нькувати витрачати марно, нерозумно (майно, гроші)(м, ср, ст): Сяня не встигала отямитися, як розтринькувала увесь заробіток, від чого сама згодом тяжко страждала (Авторка)|| = протринькувати

Значення в інших словниках

1. розтринькувати — розтри́нькувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розтринькувати — див. марнотратити  Словник синонімів Вусика
3. розтринькувати — -ую, -уєш, недок., розтринькати, -аю, -аєш, док., перех., розм. Легковажно, марно витрачати що-небудь (гроші, майно і т. ін.). || перен. Нерозумно використовувати (життя, сили, час і т. ін.) на що-небудь дріб'язкове, пусте, не варте уваги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розтринькувати — РОЗТРИ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., що, розм. Легковажно, марно витрачати що-небудь (гроші, майно і т. ін.). З горя вона тоді не раз і напивалася, .. хоть [хоч] ніколи п'янство не довело її до того, щоб розтринькувала ..  Словник української мови у 20 томах
5. розтринькувати — ВИТРАЧА́ТИ (нерозважливо, марно використовувати що-небудь для чогось), ТРА́ТИТИ, РОЗТРА́ЧУВАТИ, ВИТРА́ЧУВАТИ, МАРНУВА́ТИ, МАРНОТРА́ТИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ, ГАЙНУВА́ТИ, ГУБИ́ТИ, РОЗТРАЧА́ТИ рідко, ВИКИДА́ТИ розм., РОЗТРИ́НЬКУВАТИ розм., ТРИ́НЬКАТИ розм.  Словник синонімів української мови
6. розтринькувати — РОЗТРИ́НЬКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗТРИ́НЬКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Легковажно, марно витрачати що-небудь (гроші, майно і т. ін.). З горя вона тоді не раз і напивалася, ..хоть ніколи п’янство не довело її до того, щоб розтринькувала..  Словник української мови в 11 томах