розтушований

розтушований розсіяний, приглушений, неяскравий (про світло): Монтер забув його погасити, і світло крізь полотно куліс розтушованим і ніжним пилом засипало наш стіл і, продершися через дірку котари в'язкою гострих стріл, золотило Феденків горб (Тарнавський З.)

Значення в інших словниках

1. розтушований — розтушо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розтушований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтушувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розтушува́ти; // у знач. прикм. Розтушований малюнок.  Словник української мови у 20 томах
4. розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розтушува́ти.  Словник української мови в 11 томах