розтушований

розтушований розсіяний, приглушений, неяскравий (про світло): Монтер забув його погасити, і світло крізь полотно куліс розтушованим і ніжним пилом засипало наш стіл і, продершися через дірку котари в'язкою гострих стріл, золотило Феденків горб (Тарнавський З.)

Джерело: Лексикон львівський: поважно і на жарт на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтушований — розтушо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтушований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розтушува́ти; // у знач. прикм. Розтушований малюнок. Словник української мови у 20 томах
  4. розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розтушува́ти. Словник української мови в 11 томах