розтушований
РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розтушува́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розтушований — розтушо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розтушований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до розтушувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розтушува́ти; // у знач. прикм. Розтушований малюнок. Словник української мови у 20 томах
- розтушований — розтушований розсіяний, приглушений, неяскравий (про світло): Монтер забув його погасити, і світло крізь полотно куліс розтушованим і ніжним пилом засипало наш стіл і, продершися через дірку котари в'язкою гострих стріл, золотило Феденків горб (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт