1. Великий тлумачний словник сучасної мови

розтушований

розтушо́ваний

-а, -е, спец.

Дієприкм. пас. мин. ч. до розтушувати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розтушований — розтушо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до розтушува́ти; // у знач. прикм. Розтушований малюнок. Словник української мови у 20 томах
  3. розтушований — розтушований розсіяний, приглушений, неяскравий (про світло): Монтер забув його погасити, і світло крізь полотно куліс розтушованим і ніжним пилом засипало наш стіл і, продершися через дірку котари в'язкою гострих стріл, золотило Феденків горб (Тарнавський З.) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. розтушований — РОЗТУШО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до розтушува́ти. Словник української мови в 11 томах