роз'юшений —
роз'ю́шений 1 дієприкметник лютий розм. роз'ю́шений 2 дієприкметник розбитий до крові роз'ю́шений 3 дієприкметник розмитий діал.
Орфографічний словник української мови
роз'юшений —
I -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'юшити I. 2》 у знач. прикм. Лютий, злий. II -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до роз'юшити II. || у знач. прикм. III -а, -е, діал. Який роз'юшився (див. роз'юшитися II).
Великий тлумачний словник сучасної мови
роз'юшений —
РОЗ'Ю́ШЕНИЙ¹, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. до роз'ю́ши́ти¹. Все ще гарячий, роз'юшений злістю, він наскочив з розгону на маленьке дівча, що тряслось з жаху біля самого воза (М. Коцюбинський). 2. у знач. прикм. Лютий, злий.
Словник української мови у 20 томах
роз'юшений —
ЛЮ́ТИЙ (дуже сердитий), ЗЛЮ́ЩИЙ, ЗАТЯ́ТИЙ, ЗАКЛЯ́ТИЙ, РОЗДРАТО́ВАНИЙ, РОЗЛЮ́ЧЕНИЙ, РОЗЛЮТО́ВАНИЙ, РОЗ'Я́ТРЕНИЙ, Я́РИЙ, РОЗ'Я́РЕНИЙ (який утратив самовладання, досяг крайньої люті), РОЗ'ЯРІ́ЛИЙ, ОЗВІРІ́ЛИЙ, РОЗ'Ю́ШЕНИЙ розм., Я́РОСЛИВИЙ розм.
Словник синонімів української мови