самопевно

самопе́вно самовпевнено, зверхньо (ст): Уста незнайомого були доволі великі та тонкі, затиснені глумливо та самопевно (Ярославська); – Прошу мені дати води, – звернулася холодно та самопевно до дівчини, що спинилася в дверях (Ярославська)

Значення в інших словниках

1. самопевно — самопе́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. самопевно — Присл. до самопевний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. самопевно — САМОПЕ́ВНО. Присл. до самопе́вний.  Словник української мови у 20 томах
4. самопевно — САМОПЕ́ВНО. Присл. до самопе́вний.  Словник української мови в 11 томах