стукнутися —
сту́кнутися дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
стукнутися —
СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до сту́катися 2, 3. Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (І. Нечуй-Левицький); Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (П.
Словник української мови у 20 томах
стукнутися —
-нуся, -нешся, док. Однокр. до стукатися 2), 3).
Великий тлумачний словник сучасної мови
стукнутися —
сту́кнутися лоба́ми на (в) чому. Зіткнутися в поглядах, інтересах, діях і т. ін. — Раз мало не стукнулись лобами на одному інтересі (М. Стельмах).
Фразеологічний словник української мови
стукнутися —
БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм.
Словник синонімів української мови
стукнутися —
СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до сту́катися 2, 3. Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (Н.-Лев., IV, 1956, 20); Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (Кочура, Зол.
Словник української мови в 11 томах
стукнутися —
Стукнутися, -нуся, -нешся гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42.
Словник української мови Грінченка