стукнутися
СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
Однокр. до сту́катися 2, 3.
Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (І. Нечуй-Левицький);
Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (П. Кочура);
Якби ще трохи пробігли, то, здається, стукнулись би лобами (О. Гончар);
Вони стояли один проти одного з пиріжками в руках, вимірювали: чий більший. Наче двоє цапенят, – от-от лобами стукнуться (П. Колесник);
– Дукачі так не попустять нам своїх ланів. Ще кріпко прийдеться стукнутися з ними (М. Стельмах).
◇ (1) Сту́кнутися лоба́ми на (в) чому. – зіткнутися в поглядах, інтересах, діях і т. ін.
– Раз мало не стукнулись лобами на одному інтересі (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)