стукнутися

СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док.

Однокр. до сту́катися 2, 3.

Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (І. Нечуй-Левицький);

Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (П. Кочура);

Якби ще трохи пробігли, то, здається, стукнулись би лобами (О. Гончар);

Вони стояли один проти одного з пиріжками в руках, вимірювали: чий більший. Наче двоє цапенят, – от-от лобами стукнуться (П. Колесник);

– Дукачі так не попустять нам своїх ланів. Ще кріпко прийдеться стукнутися з ними (М. Стельмах).

◇ (1) Сту́кнутися лоба́ми на (в) чому. – зіткнутися в поглядах, інтересах, діях і т. ін.

– Раз мало не стукнулись лобами на одному інтересі (М. Стельмах).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. стукнутися — сту́кнутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. стукнутися — стукнутися: ◊ сту́кнутися в голову → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. стукнутися — -нуся, -нешся, док. Однокр. до стукатися 2), 3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. стукнутися — сту́кнутися лоба́ми на (в) чому. Зіткнутися в поглядах, інтересах, діях і т. ін. — Раз мало не стукнулись лобами на одному інтересі (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
  5. стукнутися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. стукнутися — СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до сту́катися 2, 3. Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (Н.-Лев., IV, 1956, 20); Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
  7. стукнутися — Стукнутися, -нуся, -нешся гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42. Словник української мови Грінченка