стукнутися

Значення в інших словниках

1. стукнутися — сту́кнутися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. стукнутися — СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до сту́катися 2, 3. Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (І. Нечуй-Левицький); Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (П. Словник української мови у 20 томах
3. стукнутися — стукнутися: ◊ сту́кнутися в голову → голова Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. стукнутися — сту́кнутися лоба́ми на (в) чому. Зіткнутися в поглядах, інтересах, діях і т. ін. — Раз мало не стукнулись лобами на одному інтересі (М. Стельмах). Фразеологічний словник української мови
5. стукнутися — БИ́ТИСЯ (торкатися чого-небудь, стикатися з чимось тощо, налітаючи з розгону, опускаючись із силою і т. ін.); УДАРЯ́ТИСЯ (ВДАРЯ́ТИСЯ), УДАРЯ́ТИ (ВДАРЯ́ТИ) у що, об що (підкреслюється роздільність дії); СТУ́КАТИСЯ (перев. зі стуком); ТОВКТИ́СЯ розм. Словник синонімів української мови
6. стукнутися — СТУ́КНУТИСЯ, нуся, нешся, док. Однокр. до сту́катися 2, 3. Саіб одчинив двері в сіни і стукнувся лобом об одвірок (Н.-Лев., IV, 1956, 20); Раптом карета спинилася, і Барклай стукнувся потилицею об стінку (Кочура, Зол. Словник української мови в 11 томах
7. стукнутися — Стукнутися, -нуся, -нешся гл. Удариться. Осідала підо мною земля, аж поки не стукнувся об пекельні ворота. Стор. МПр. 42. Словник української мови Грінченка