уживання

ужи́вання вжиток (ст): Він нам пояснив, що наша участь в “параді” мала обмежитися тільки до того, що коли буде переходити Рудольф, маємо усі як є голосно кричати “Слава!”. З чого читач може переконатися, що вже тоді було це слово в уживанні у певних обставинах, і воно не було, і не є винаходом пізніших революційних організацій (Шухевич)

Значення в інших словниках

1. уживання — ужива́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. уживання — [ўжиеван':а] = вживання -н':а  Орфоепічний словник української мови
3. уживання — УЖИВА́ННЯ (ВЖИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися¹. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (І. Франко); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (З.  Словник української мови у 20 томах
4. уживання — (вживання), -я, с. Дія за знач. уживати і уживатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. уживання — Ужива́ння, -ння, -нню  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. уживання — УЖИВА́ННЯ (ВЖИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (Фр., І, 1955, 111); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 463)...  Словник української мови в 11 томах
7. уживання — Ужива́ння, -ня с. Употребленіе, потребленіе.  Словник української мови Грінченка