Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
уживання —
ужива́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
уживання —
[ўжиеван':а] = вживання -н':а
Орфоепічний словник української мови
уживання —
УЖИВА́ННЯ (ВЖИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися¹. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (І. Франко); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (З.
Словник української мови у 20 томах
уживання —
ужи́вання вжиток (ст): Він нам пояснив, що наша участь в “параді” мала обмежитися тільки до того, що коли буде переходити Рудольф, маємо усі як є голосно кричати “Слава!”.
Лексикон львівський: поважно і на жарт
уживання —
Ужива́ння, -ння, -нню
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
уживання —
УЖИВА́ННЯ (ВЖИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. ужива́ти і ужива́тися. Менделя за недогляд і уживання перержавілої линви покарано (Фр., І, 1955, 111); Брудні, замусолені карти розпухли від довгого вживання (Тулуб, Людолови, І, 1957, 463)...
Словник української мови в 11 томах
уживання —
Ужива́ння, -ня с. Употребленіе, потребленіе.
Словник української мови Грінченка