уймати —
Уймати (21, 434) – “відбирати”; [ІЦ-2006]
Словник з творів Івана Франка
уймати —
уйма́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
уймати —
УЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму́, уйме́ш, док., що, діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця, .. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Л.
Словник української мови у 20 томах
уймати —
-аю, -аєш, недок., уйняти, уйму, уймеш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. || Віднімати, відбирати. Уймати честі кому — принижувати кого-небудь; порочити.
Великий тлумачний словник сучасної мови
уймати —
УЙМА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., УЙНЯ́ТИ, уйму́, уйме́ш, док., перех., діал. Зменшувати що-небудь, робити не таким помітним, відчутним. Дрібні риси лиця,.. буйне волосся уймали їй [Пазі] літ (Март., Тв.
Словник української мови в 11 томах