харакірі —
харакі́рі іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
харакірі —
Самогубство японське
Словник чужослів Павло Штепа
харакірі —
ХАРАКІ́РІ, невідм., с. Вид самогубства (розпорювання живота), прийнятий у японських самураїв. Обгорнувши середину меча білою хусткою, він береться двома руками за обгорнуте лезо і підносить вістря меча до живота. Ще мить, і він вчинить собі харакірі (О. Довженко).
Словник української мови у 20 томах
харакірі —
невідм., с. Вид самогубства (розпорювання живота), прийнятий у японських самураїв.
Великий тлумачний словник сучасної мови
харакірі —
харакі́рі (япон., від хара – живіт і кіру – різати) поширений серед самураїв спосіб самогубства (розпорюванням живота).
Словник іншомовних слів Мельничука
харакірі —
див. сеппуку
Універсальний словник-енциклопедія
харакірі —
Харакі́рі, треба гаракі́рі
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
харакірі —
ХАРАКІ́РІ, невідм., с. Вид самогубства (розпорювання живота), прийнятий у японських самураїв. Обгорнувши середину меча білою хусткою, він береться двома руками за обгорнуте лезо і підносить вістря меча до живота. Ще мить, і він вчинить собі харакірі (Довж., І, 1958, 121).
Словник української мови в 11 томах