ховзатися

хо́взатися ковзатися (ст): Рухи обмежувались виключно до простору в коридорі, по яких бігали і ховзалися на підошвах, розбиваючи стіни, а не раз і власні голови (Цьонка)

Значення в інших словниках

1. ховзатися — хо́взатися дієслово недоконаного виду ковзатися діал.  Орфографічний словник української мови
2. ховзатися — ХО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Ковзатися, кататися. Ховзаються ноги (І. Франко); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Г. Хоткевич); Мотря йшла, бігла, летіла, коби скорше.  Словник української мови у 20 томах
3. ховзатися — -аюся, -аєшся, недок., діал. Ковзатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. ховзатися — КО́ВЗАТИСЯ (їздити на ковзанах, підошвах тощо перев. для розваги), СКО́ВЗАТИСЯ, СКО́БЗАТИСЯ діал., ХО́ВЗАТИСЯ діал.; КАТА́ТИСЯ (їздити на ковзанах для розваги, для вправ і т. ін.). Зійшов (Грицько) на став, набрів на ковзанку й почав ковзатися (С.  Словник синонімів української мови
5. ховзатися — Хо́взатися і ко́взатися, -заюся, -заєшся  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. ховзатися — ХО́ВЗАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., діал. Ковзатися. Ховзаються ноги (Фр., X, 1954, 379); Щохвилі шпоталася Маруся то на каміння, то на коріння, ховзалася на мокрих горбиках (Хотк., II, 1966, 140).  Словник української мови в 11 томах
7. ховзатися — Хо́взатися, -заюся, -єшся гл. = ковзатися. Вх. Зн. 65.  Словник української мови Грінченка