цмолити

цмоли́ти (цму́лити) пити (перев. алкоголь)(ср, ст): Та шо ти так, чоловіче, цмулиш та й цмулиш ту горівку, та де ти маєш до того здоровля (Авторка)|| = друлити

Значення в інших словниках

1. цмолити — цмо́лити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. цмолити — ЦМО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., що і без прям. дод., розм. Те саме, що цму́лити. Полилася з тихим бульканням вода в корито. Припаде до неї гарячими зі сну губами худобина, цмолить, прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п'є...  Словник української мови у 20 томах
3. цмолити — -лю, -лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що цмулити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. цмолити — ПИ́ТИ що і без додатка (вгамовувати спрагу якою-небудь рідиною), СПИВА́ТИ розм., ПИ́ТОНЬКИ пестл. дит., ПИТКИ пестл. дит.; ПИВА́ТИ розм. (часто, не раз); ПОПИВА́ТИ, ПОСМО́КТУВАТИ, ПОТЯ́ГУВАТИ (потроху, час від часу); СМОКТА́ТИ розм., ЦІДИ́ТИ розм.  Словник синонімів української мови
5. цмолити — ЦМО́ЛИТИ, лю, лиш, недок., перех. і без додатка, розм. Те саме, що цму́лити. Полилася з тихим бульканням вода в корито. Припаде до неї гарячими зі сну губами худобина, цмолить, прихекуючи, забиває спрагу після душної ночі в хліві, п’є — не нап’ється (Тют.  Словник української мови в 11 томах
6. цмолити — Цмо́лити, -лю, -лиш гл. = цмулити. Сим. 183.  Словник української мови Грінченка