шкрябати —
ШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, недок. 1. що. Видавати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Вже скрипнули хатні двері, вже шкрябають немудрі селянські засуви (Ю. Збанацький); Шкрябали перами писарі за столами (А.
Словник української мови у 20 томах
шкрябати —
шкря́бати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
шкрябати —
Аю, -аєш, недок. Писати. Тримай листок: шкрябай телефон і домашню адресу.
Словник сучасного українського сленгу
шкрябати —
(-аю, -аєш) недок.; муз.; жарт.-ірон. Невміло грати на струнних інструментах. БСРЖ, 694; ПСУМС, 80.
Словник жарґонної лексики української мови
шкрябати —
-аю, -аєш, недок. 1》 перех. і неперех. Видавати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. 2》 перех. Робити подряпини, чіпляючи чим-небудь гострим, жорстким; дряпати. || Зчищати, здирати чимсь гострим що-небудь. || розм. Чухати, дряпати тіло. 3》 перех.
Великий тлумачний словник сучасної мови
шкрябати —
на се́рці (на́че) ми́ші шкребу́ть (шкря́бають, скребу́ть і т. ін.) / зашкребли́ (зашкря́бали, заскребли́ і т. ін.) у кого і без додатка. У когось поганий, гнітючий і т. ін. настрій; комусь тривожно, неспокійно. Воно якось не пристало ..
Фразеологічний словник української мови
шкрябати —
ДРАТУВА́ТИ (збуджувати, посилювати в кого-небудь якесь відчуття, почуття), НЕРВУВА́ТИ, РОЗДРАТО́ВУВАТИ розм., ДРАЖНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЖНЮВАТИ розм., ДРАЗНИ́ТИ розм., РОЗДРА́ЗНЮВАТИ розм., РОЗ'Я́ТРЮВАТИ розм., ША́РПАТИ зі сл. душу, серце, нерви і т. ін.
Словник синонімів української мови
шкрябати —
Шкря́бати, -баю, -баєш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
шкрябати —
ШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, недок. 1. перех. і неперех. Видавати різкі звуки, скребучи чимсь по чому-небудь. Вже скрипнули, хатні двері, вже шкрябають немудрі селянські засуви (Збан.
Словник української мови в 11 томах
шкрябати —
Шкрябати, -баю, -єш гл. Скресть, царапать.
Словник української мови Грінченка