ґудзик
ґу́дзик 1. ґудзик
◊ ви́штифтуватися на оста́тний ґу́дзик → виштифтуватися
◊ <�защі́пнутий> на оста́нній (оста́тний) ґу́дзик надто вихований, вимуштрований (ср, ст)
2. кнопка (дзвінка, настільної лампи тощо)(ст): Оксана перекрутила ґудзик, і на нічному столику заяснів великий жовтий тюльпан (Марська); Поглянув іще на заболочені чоботи, на яких сіріло ще вінницьке та проскурівське болото, і, неначе побоюючись, що оглядини відберуть йому відвагу, гостро натиснув ґудзик дзвінка над табличкою з написом “Н. Березинська” (Лисяк)
Лексикон львівський: поважно і на жарт