вирубон

У, ч. Непритомність, втрата фізичних і психічних сил. Я у вирубоні.

◇

Послати у вирубон.

Значення в інших словниках

1. вирубон — (-у) ч.; мол. Стан непритомності, запаморочення. БСРЖ, 116; ПСУМС, 13.  Словник жарґонної лексики української мови