А; ч. Ліжко. Падай на свій гробик і мовчи в тряпочку.
Словник сучасного українського сленгу
Значення в інших словниках
гробик —
гро́бик іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
гробик —
-а, ч. 1》 рідко. Зменш. до гріб, гроб. 2》 Насипаний горбик землі на місці, де поховане тіло померлого.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гробик —
МОГИ́ЛА (заглиблення в землі, в яке ховають тіло покійного; місце похорону й насип на ньому), ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ) розм.; Я́МА, ДІЛ діал.
Словник синонімів української мови
гробик —
ГРО́БИК, а, ч. 1. рідко. Зменш. до гріб, гроб. 2. Насипаний горбик землі на місці, де поховане тіло померлого. — Отут у канаві викопаю йому [сину] гарненьку ямку, положу його любенько.. та разом землею і засиплю, і гробик виведу (Кв.-Осн., II, 1956, 457).
Словник української мови в 11 томах