жерти

Жеру, жереш, недок., див. жрати. Ти чого не жереш? (А. Дністровий).

Значення в інших словниках

1. жерти — же́рти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. жерти — див. їсти  Словник синонімів Вусика
3. жерти — Жадібно їсти <�ковтати, глитати, лигати>, о. запихатися, уминати, трощити, тріскати, лопати; (пальне) пожирати, поглинати; (серце) гризти.  Словник синонімів Караванського
4. жерти — [жертие] жеиру, жеиреш, жеиреимо, жеиреите; нак. жеири, жеир'іт'  Орфоепічний словник української мови
5. жерти — жеру, жереш, недок., перех. і без додатка. 1》 вульг. Їсти жадібно, багато чого-небудь. || зневажл. Взагалі їсти. || Поїдаючи, нищити. 2》 перен. Спалюючи, знищувати що-небудь з великою швидкістю (про вогонь, полум'я).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. жерти — ї́сти (поїда́ти, же́рти, пожира́ти і т. ін.) очи́ма (о́ком). 1. кого. Невідривно, пильно дивитися на кого-небудь, виявляючи при цьому певні почуття (любові, неприязні, ненависті і т. ін.). Парубки мовчки одійшли..  Фразеологічний словник української мови
7. жерти — ВДИВЛЯ́ТИСЯ (УДИВЛЯ́ТИСЯ) (на) кого-що (дуже пильно, уважно дивитися кудись, на кого-, що-небудь), ВГЛЯДА́ТИСЯ (УГЛЯДА́ТИСЯ), ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, на кого-що й без додатка, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, кому, чому й без додатка...  Словник синонімів української мови
8. жерти — Же́рти, жеру́, жере́ш, жеру́ть; жери́, -рі́м, -рі́ть; жер, же́рла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. жерти — ЖЕ́РТИ, жеру́, жере́ш, недок., перех. і без додатка. 1. вульг. Їсти жадібно, багато чого-небудь. Довіку лев не втомиться ягнят покірних жерти (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
10. жерти — Жерти, жеру, -реш гл. Жрать, пожирать. Дереться горло — чи би спало, чи би жерло. Ном. № 11316. І вороги нові роскрадають як овець нас і жеруть. Шевч. 230.  Словник української мови Грінченка