затирати

Аю, -аєш, недок. Залагоджувати якусь справу, примиряти ворогуючі сторони. Затерти суперечку.

Значення в інших словниках

1. затирати — затира́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. затирати — (слід) витирати, маскувати; (руки) терти, сов. потирати; (лихі вчинки) замовчувати, приховувати; (кригою) стискати, здавлювати; (хист) глушити; (кого) не давати ходу <�заступати дорогу> кому; (салом) заправляти; Ф. їсти, уминати.  Словник синонімів Караванського
3. затирати — -аю, -аєш, недок., затерти, -тру, -треш; мин. ч. затер, -ла, -ло; док., перех. 1》 Вирівнювати. згладжувати поверхню, усуваючи за допомогою тертя нерівності. || Витирати, знищувати що-небудь на якійсь поверхні. 2》 перен., розм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. затирати — Ї́СТИ (приймати їжу), СПОЖИВА́ТИ, ЗАЖИВА́ТИ, ЖИВИ́ТИСЯ, УЖИВА́ТИ (ВЖИВА́ТИ) розм., ПОЖИВЛЯ́ТИСЯ розм., ПОЖИВА́ТИ розм., КУСА́ТИ розм., ЖУВА́ТИ розм., ірон., РЕМИГА́ТИ вульг., ТРАПЕЗУВА́ТИ заст., жарт., ірон., ЗАЇДА́ТИ діал., ХАРЧУВА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
5. затирати — Затира́ти, -тира́ю, -тира́єш; зате́рти, затру́, -тре́ш; зате́р, -те́рла; і затри́, -трі́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. затирати — ЗАТИРА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ЗАТЕ́РТИ, тру́, тре́ш; мин. ч. зате́р, ла, ло; док., перех. 1. Вирівнювати, згладжувати, поверхню, усуваючи за допомогою тертя нерівності. Стіну затирають і білять; // Витирати, знищувати що-небудь на якійсь поверхні.  Словник української мови в 11 томах