затирати
затира́ти
-аю, -аєш, недок., затерти, -тру, -треш; мин. ч. затер, -ла, -ло; док., перех.
1》 Вирівнювати. згладжувати поверхню, усуваючи за допомогою тертя нерівності.
|| Витирати, знищувати що-небудь на якійсь поверхні.
2》 перен., розм. Замовчувати, приховувати що-небудь.
|| Робити менш різким, менш відчутним, згладжувати або знищувати зовсім.
|| затерто, безос. присудк. сл.
3》 Перешкоджати вільно рухатися, стискаючи, здавлюючи (про людину в натовпі, корабель у кризі тощо).
|| безос.
4》 перен., розм. Перешкоджати кому-небудь виявити себе, свої здібності, не давати можливості висунутися, відзначитися.
5》 Готувати що-небудь розтираючи, розмішуючи, перетворюючи в однорідну масу.
|| розм. Заправляти страву розтертою приправою. Затерти борщ салом.
6》 спец. Робити основу для виготовлення пива, спирту, квасу і т. ін.
7》 тільки недок., діал. Їсти з великим смаком.
Великий тлумачний словник сучасної української мови