звалювати
Юю, -юєш, недок., звалити, -лю, -лиш, док.
1. злоч. Тікати (з місця злочину). Активність «слоників», коли у всіх місцевих було тільки одне бажання — «звалити», можна пояснити (Д. Корчинський).
2. Йти звідкись. Кустуріца, нанюхавшись з дівками кокаїну, згрібає всю компанію і звалює (Четвер).
Словник сучасного українського сленгу