зрити —
зри́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
зрити —
зрию, зриєш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню. || перен. Вкрити шрамами, зморшками (перев. обличчя).
Великий тлумачний словник сучасної мови
зрити —
ЗРИ́ТИ див. зрива́ти².
Словник української мови у 20 томах
зрити —
зри́ти: ◊ зри́ти і́спит → іспит
Лексикон львівський: поважно і на жарт
зрити —
ЗРИ́ТИ, зри́ю, зри́єш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню. Якби свині крила, вона й небо зрила б (Укр.. присл.., 1955, 177); — Говори, де зброя, бо як не скажеш — дам своїм молодцям на розправу..
Словник української мови в 11 томах