Орфографічний словник української мови

зрити

зри́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зрити — зрию, зриєш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню. || перен. Вкрити шрамами, зморшками (перев. обличчя).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зрити — ЗРИ́ТИ див. зрива́ти².  Словник української мови у 20 томах
  3. зрити — зри́ти: ◊ зри́ти і́спит → іспит  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зрити — Ию, -иєш, док., студ. Втекти із занять.  Словник сучасного українського сленгу
  5. зрити — ЗРИ́ТИ, зри́ю, зри́єш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню. Якби свині крила, вона й небо зрила б (Укр.. присл.., 1955, 177); — Говори, де зброя, бо як не скажеш — дам своїм молодцям на розправу..  Словник української мови в 11 томах