Орфографічний словник української мови

зритий

зри́тий

дієприкметник

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. зритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зрити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. зритий — ЗРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зри́ти. Кін займає місце глухе, заросле високою чорнобиллю, зрите ровами (Мирний, V, 1955, 108); Мінами зрита лежить дорога (Забашта, Вибр.  Словник української мови в 11 томах