зрити
ЗРИ́ТИ, зри́ю, зри́єш, док., перех. Риючи, вибиваючи заглибини, ямки і т. ін., зробити нерівною якусь поверхню.
Якби свині крила, вона й небо зрила б (Укр.. присл.., 1955, 177);
— Говори, де зброя, бо як не скажеш — дам своїм молодцям на розправу.. — Кинули її [Ольгу] на землю, давай двір копати. Зрили — яма на ямі (Тют., Вир, 1964, 373);
// перен. Вкрити шрамами, зморшками (перев. обличчя).
Словник української мови (СУМ-11)