кайфувати
Ую, -уєш, недок.
1. Отримувати задоволення під дією наркотиків. Проте у їх середовищі існує «еліта». Плебс — то мак і коноплі, анаша, план, пластилін, кругляк, джеф і кумар; брудна кухня, де варять; брудний шприц, по якому повзають віруси СНІДу; брудна постіль, на якій кайфують; брудна подруга, яка за дозу зробить усе (День).
2. Насолоджуватись, отримувати задоволення. Ти, Мартофляне, відповідаєш на це гарно і легко, водночас кайфуючи від наростаючого веселого дзвону в голові (Ю. Андрухович). І тоді вона розуміє, що кайфувати од себе, по-щенячому тішитись кожною ознакою власної присутності в світі, — це так само один із способів витворювати в ньому дім (О. Забужко). Незнайка, кайфуючи, що його пожаліли, з усією силою б'є головою в стіну і ридає ще громче (Л. Подерев'янський).
Словник сучасного українського сленгу