кеглі —
-ів, мн. (одн. кегля, -і, ж. і рідко кегель, -гля, ч.). 1》 Гра, що полягає у збиванні кулею дерев'яних стовпчиків, розташованих у певному порядку. 2》 Дерев'яні або синтетичні стовпчики для цієї гри.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кеглі —
КЕ́ГЛІ, ів, мн. (одн. ке́гля, і, ж. і рідше ке́гель, гля, ч.). 1. Гра, що полягає у вибиванні фігур важкими кулями (див. ку́ля¹ 2), які гравці пускають по кегельбану (у 1 знач.).
Словник української мови у 20 томах
кеглі —
ке́глі (від нім. Kegel – кегля) гра яка полягає в тому, що кулею намагаються збити більшу кількість фігур (що теж називаються кеглями), розставлених на спеціальному помості – кегельбані.
Словник іншомовних слів Мельничука
кеглі —
Спортивна або товариська гра, в якій за допомогою спеціальної важкої кулі треба збити установлені в кінці доріжки кеглі; має понад 100 різновидів.
Універсальний словник-енциклопедія
кеглі —
КЕ́ГЛІ, ів, мн. (одн. ке́гля, і, ж. і рідко ке́гель, гля, ч.). 1. Гра, що полягає в збиванні кулею дерев’яних стовпчиків, розташованих у певному порядку. Тополя повиточував кулі для крокету й кеглів (Бойч., Молодість, 1949, 296).
Словник української мови в 11 томах