кеглі
КЕ́ГЛІ, ів, мн. (одн. ке́гля, і, ж. і рідко ке́гель, гля, ч.).
1. Гра, що полягає в збиванні кулею дерев’яних стовпчиків, розташованих у певному порядку.
Тополя повиточував кулі для крокету й кеглів (Бойч., Молодість, 1949, 296).
2. Дерев’яні або синтетичні стовпчики для цієї гри.
Розставляти кеглі.
Словник української мови (СУМ-11)