косар

Я, ч. 1000 штук чого-небудь. Косар баксів.

◇

Налетіти на косар — заборгувати 1000 грошових одиниць.

Значення в інших словниках

1. косар — коса́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. косар — -я, ч. 1》 Той, хто косить траву, збіжжя тощо. 2》 перев. мн. Ряд членистоногих тварин класу павукоподібних.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. косар — КОСА́Р¹, я́, ч. Той, хто косить траву, збіжжя і т. ін. Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багацько утяли (Номис); У косовицю став [Чіпка] за косаря, – викосив дванадцять копиць сіна (Панас Мирний); Вправним...  Словник української мови у 20 томах
4. косар — коса́р: ◊ як косаре́ві дуже багато (про їжу)(ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. косар — 1 (-я) ч.; мол., крим.; жарт.-ірон. Той, хто намагається уникнути служби в армії, роботи. БСРЖ, 282; ПСУМС, 37. 2 (-я) ч.; мол., крим. Тисяча грошових одиниць. БСРЖ, 283; ПСУМС, 37; ЯБМ, 1, 462.  Словник жарґонної лексики української мови
6. косар — Коса́р, -ря́, -ре́ві, -ре́м, -са́рю! -сарі́, -сарі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. косар — КОСА́Р, я, ч. 1. Той, хто косить траву, збіжжя тощо. Гей, нуте, косарі! Хоч не рано почали, та багацько утяли (Номис, 1864, № 9999); У косовицю став [Чіпка] за косаря,— викосив дванадцять копиць сіна (Мирний, II, 1954, 67); Косарі, у білих сорочках...  Словник української мови в 11 томах