Значення в інших словниках
-
мамка —
ма́мка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
мамка —
Годувальниця, нянька.
Словник синонімів Караванського
-
мамка —
див. мати
Словник синонімів Вусика
-
мамка —
-и, ж. 1》 розм. Те саме, що мама. 2》 заст. Нянька, годувальниця (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
мамка —
МА́МКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ма́ма. – Та чи вибачать мені мамка за все, що я накоїв? – думає Дмитрик (М. Коцюбинський); Отець помер, і хлопець сам зостався з матір'ю. Раз говорить він: – Мамко, розповім я вам новину (А.
Словник української мови у 20 томах
-
мамка —
ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ (жінка, що вигодовує груддю чужу дитину), МА́МКА заст. Коли це була дівчинка, її зоставляли при матері; коли хлопчик — віддавали спеціальним жінкам-годувальницям (Г.
Словник синонімів української мови
-
мамка —
МА́МКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ма́ма. — Та чи вибачать мені мамка за все, що я накоїв? — думає Дмитрик (Коцюб., І, 1955, 136); Отець помер, і хлопець сам зостався з матір’ю. Раз говорить він: "Мамко, розповім я вам новину" (Калин, Закарп.
Словник української мови в 11 томах
-
мамка —
Мамка, -ки ж. 1) ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица.
Словник української мови Грінченка