мамка
И, ж., комп., див. мама.
Джерело:
Словник сучасного українського сленгу
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- мамка — ма́мка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- мамка — Годувальниця, нянька. Словник синонімів Караванського
- мамка — див. мати Словник синонімів Вусика
- мамка — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що мама. 2》 заст. Нянька, годувальниця (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- мамка — МА́МКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ма́ма. – Та чи вибачать мені мамка за все, що я накоїв? – думає Дмитрик (М. Коцюбинський); Отець помер, і хлопець сам зостався з матір'ю. Раз говорить він: – Мамко, розповім я вам новину (А. Словник української мови у 20 томах
- мамка — ГОДУВА́ЛЬНИЦЯ (жінка, що вигодовує груддю чужу дитину), МА́МКА заст. Коли це була дівчинка, її зоставляли при матері; коли хлопчик — віддавали спеціальним жінкам-годувальницям (Г. Словник синонімів української мови
- мамка — МА́МКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що ма́ма. — Та чи вибачать мені мамка за все, що я накоїв? — думає Дмитрик (Коцюб., І, 1955, 136); Отець помер, і хлопець сам зостався з матір’ю. Раз говорить він: "Мамко, розповім я вам новину" (Калин, Закарп. Словник української мови в 11 томах
- мамка — Мамка, -ки ж. 1) ум. отъ мама. Люблю, мамко, Івана. Та нема тих городянок, що продають рідних мамок. Мил. 192. 2) Мамка, кормилица. Словник української мови Грінченка